Говорячи про життя в СССР складно уявити, щоб там були казино. Враховуючи закритість та постійні заборони, навряд чи люди знали про покер, чи преферанс. Чи, все-таки знали? Виходить, що азартних ігор узагалі не було у радянські часи? Розглянемо більш детально, щоб можна було зробити певні висновки, щодо азартної сфери того періоду. Інформація про азартні ігри у часи СССР дозволить зробити висновки, у що грали люди того часу.
Почати варто з того, що азартні ігри досить слабо вписувалися у радянську ідеологію. Проте, це не означає, що не було прихильників подібного роду розваг. Завжди знаходилися ті, хто прагнув випробовувати прихильність Фортуни.
Перші, саме легальні, казино виникли аж у кінці 1980-х років, тобто коли правління Союзу вже рухалося до кінця. Але і до цього, все-таки мешканцям країни були доступні азартні ігри, що мали різну ступінь легальності. Зробимо невеликий екскурс в історію, щоб знати, у що саме грали люди у різні роки, проживаючи в СССР.
1917-1960-ті роки
Починаючи з самого початку створення імперії, варто звернути на наступні особливості такого періоду:
- Радянська ідеологія нещадна до азартних ігор. Бо це вважається наслідками буржуазного суспільства. Отже, у світі радянської людини цього бути не повинно;
- Формально всі азартні заклади закрилися і були під забороною. Але фактично, перетворилися на підпільні, працюючи у таємному режимі;
- Через деякий час влада зуміла змінити гнів на милість, але частково. Послаблення торкнулося тільки гри у карти, лото та рулетку;
- Робити ставки на гроші заборонялося і каралося. Радянська людина не повинна грати на гроші, роблячи це тільки для інтересу.
У 1922 році у Союзі схвалили проведення лотереї. Розіграші організовувалися на республіканському рівні. Частина прибутку йшло на добре діло, тобто для того, щоб нагодувати тих, хто потребує, частіше за все, це стосувалося Поволжя.
Вже у 1928 році, рулетка та карти знову піддалися опалі. Під час війни та у наступні роки ніяких послаблень у даному плані не робилося. Тільки у 1950-х роках почали відкриватися перші іподроми, тобто вже після Другої Світової війни.
1960-1970-ті роки
Починаючи з другої половини двадцятого сторіччя, азартне підпілля отримало друге життя. Неофіційна столиця азартного світу – Сочі. Там грали де тільки можна уявити і де тільки заманеться. На пляжах, у номерах, кафе. До речі деякі туристи ще у дорозі починали грати та спускали весь бюджет, що виділили на відпочинок. Особливо, якщо їм не щастило потрапили у пастку професійного шулера. Найбільш популярними являлися такі ігри:
- Гра у пуля (ця гра ще називалася преферанс);
- Очок (21);
- Деберц.
У столиці, тобто у Москві, при готелях та ресторанах працювали підпільні казино. Які ще називалися «катранами». Саме у таких закладах, мала змогу зустрічатися місцева еліта, а саме: іноземні туристи, радянські селеби, партійні верхівки. Грати було досить дорого, тому простим робітникам та селянам вхід до подібних закладів був закритий. Пройти до такого закладу можна було тільки якщо маєте рекомендацію одного з постійних клієнтів.
1970-1980-ті роки
Про те, що у радянському середовищі грають багато, із захопленням, але нелегально, звісно, знали люди, що носили погони. І для того, щоб частина грошей від азартних ігор надходила до бюджету, вирішили привернути увагу до лотереї. Саме тому, вже у 1970 році пройшов перший тираж відомого «Спортлото», після чого все завертілося навколо цього. У кіосках можна було знайти квитки різних лотерей. Причому обертання було просто неймовірне велике, оскільки попит на це не падав. Якщо говорити в цифрах, то вона досягала 500 млрд рублів на рік. Тоді ж виникли перші ігрові автомати. Спочатку їх можна було знайти тільки на круїзних лайнерах, потім в Естонії. Далі вони з’явилися на курортах. Але, знову таки, ігрові автомати вважалися нелегальними, знаходилися під обороною.
Кінець 1989-х років
Вже у 1989 році у Союзі вийшов офіційний наказ: казино стає легальним у країні. Перший ігровий заклад відкрився у прогресивному, на той час, Таліні. Заклад мав назву Astoria Palace та працював при готелі «Інтурист». В принципі іноземні туристи і являлися головною аудиторією. Ставки приймали тільки у валюті.
У тому ж році за прикладом естонської столиці, те саме зробила Москва. У готелі «Савой» відкрилося власне казино.
Тобто перші легальні казино у СССР відкрилося у кінці вісімдесятих роках. До цього часу, азартні ігри знаходилися під забороною, інколи траплялося виключення, але не надовго. Тільки коли імперія впевнено рухалася до свого краху, люди могли оцінити азартні ігри та зрозуміти для себе, наскільки їм це потрібно.
Після цього, казино почало виникати у готелях, наче гриби після дощу. Ігрові автомати ставали все більш доступними. Завершилося все у 1991 році розвалом «вічної» імперії.
Все це може підтвердити просту істину: люди грали і будуть грати. Ніякі заборони не зуміють перекрити шлях тим, хто прагне проводити час з азартом.