Золота лихоманка – це один з найцікавіших періодів не тільки в канадсько-американській, але в світовій історії. Його розквіт припадає на середину 19 XIX століття, коли мільйони людей з усього світу прагнули багатства, вирушаючи до Каліфорнії та інших територій, де відбувалася активна розробка золотих покладів. Цей історичний етап не лише змінив економічну ситуацію в США, але й сприяв розвитку азартних ігор, які стали невід’ємною частиною життя шахтарів та переселенців.
Тяжка в фізичному і емоційному плані праця спряла тому, що люди намагалися знайти різни способи відпочинку і розрядки. Для одних це був алкоголь, для інших – читання книжок, але поступово на перший план почали виходити азартні ігри, які стали невід’ємною частиною життя золотошукачів.
Ігри на золото за часів клондайку
Серед тогочасних ігор на гроші варто звернути увагу на:
1. Покер. Це біла одна з найпопулярніших карткових ігор серед золотошукачів. Вона проводилася на столах у салунах і включала різні варіанти, такі як п’яти картковий покер і техаський холдем. Гравці робили ставки на основі комбінацій карт, які вони мали в руках, і метою було виграти банк, зібравши найсильнішу комбінацію або змусивши інших гравців відмовитися від гри.
2. Фаро. За рівнем популярності цю азартну гру можна без перебільшення назвати найпопулярнішою у 19 столітті, в тому числі і за часів Золотої лихоманки. Ставки робились на те, яка карта з колоди вийде наступною. Ігровий процес був швидким і захопливим, а правила відносно простими. Відома своїм високим темпом і відсутністю складних стратегій, гра приваблювала багатьох шукачів пригод.
3. Рулетка. Серед працівників Клондайку було і чимало поціновувачів рулетки. Для перемоги потрібно біло вгадати точне число, групу чисел, колір тощо. Переможці визначалися в залежності від того, де зупинялася кулька після обертання колеса. Захоплення рулеткою полягало в її непередбачуваності та шансах на великий виграш, а тому не дивно, що за столами вирували неймовірні емоції, підкріплені міцним алкоголем.
4. Крепс або кістки. Одна з найулюбленіших ігор серед шукачів золота. Гравці кидали дві кістки і робили ставки на результати. Ця гра була дуже динамічною та включала різні типи ставок, що дозволяло учасникам взаємодіяти один з одним, робити свої прогнози і тим самим підвищувати соціальні зв’язки.
5. Блекджек. Розвага, яка підкорила тисячі відвідувачів місцевих салунів. Метою гри було набрати суму карт, якомога ближчу до 21, не перевищуючи це число. Гравці грали проти дилера, використовувати різні стратегії для збільшення своїх шансів на перемогу, але це їм не завжди допомагало. Виграші та програші (особливо у великих розмірах) завжди супроводжувалися бурхливими реакціями.
6. Лото. Свої поціновувачі були і у цієї гри. Вона відрізнялася максимальною доступністю та простотою правил, що не вимагало від гравців якихось особливих здібностей, аналітичного розуму та інших навичок.
7. Ігрові автомати. Слот-машини з’явилися дещо пізніше, але швидко стали популярними завдяки своїй простоті. Гравці вставляли монету, тягнули важіль і сподівалися, що символи на барабанах вишикуються в виграшну комбінацію. Вони були легкими у використанні і давали шанс на великий виграш за умови невеликих ставок.
В якій валюті здійснювалися ставки
На практиці, для ставок в період Золотої лихоманки використовувалися різні валюти, але специфіка праці дала поштовх тому, що найпопулярнішою ігровою валютою було золото. Ставки з використанням цього металу відбувалися у двох видах:
- З використанням золотого пилу. Саме він був найпоширеніше формою валюти. Золотошукачі носили з собою мішечки з золотим пилом, який використовували для оплати товарів, послуг і ставок в азартних іграх. Золотий пил зважували на спеціальних вагах, щоб визначити його вагу і вартість.
- За допомогою золотих самородків. Вони були більш цінними одиницями Частіш за все їх використовували для великих ставок. Самородки мали різну форму і вагу, тому їх оцінювали індивідуально.
Для здійснення ставок використовувалися і офіційні валюти, такі як долари США і канадські долари. Здебільшого це було притаманно в середніх і великих містечках, а не безпосередньо на присках. У деяких випадках в хід йшли і місцеві валюти або жетони, випущені місцевими підприємствами чи банками. Вони мали обмежене обігове коло, але могли використовуватися для ставок у визначеному колі гральних закладів.
Через нестачу готівкових коштів або золота, працівники часто вдавалися до бартеру. Деякі золотошукачі використовували предмети розкоші, сигари, алкоголь, коштовності, як засіб обміну або для ставок.
У деяких випадках, коли гравці не мали достатньо золота або грошей, вони могли використовувати кредит. Власники закладів або інші гравці надавали позики під заставу майна або майбутніх видобутків золота.
У великих містах працювали банки, які приймали золото на депозити і видавали банківські чеки або паперові гроші. Це дозволяло золотошукачам зберігати свої багатства безпечно і мати доступ до більш ліквідних коштів для ставок.
Де проводились ігри на золото?
Азартні ігри найчастіше проводилися в салунах і гральних будинках. Власники цих закладів мали спеціальні ваги для зважування золотого пилу і перевірки самородків. Вони забезпечували чесність гри і дотримання правил. Однак варто зауважити, що багато з них діяли без ліцензій, а правила часто змінювались на користь господарів. Шахрайство було досить поширеним, і гравці мали бути максимально обережними, щоб не лишитися всіх своїх заощаджень.
Таким чином можна з впевненістю говорити про те, що Золота лихоманка стала певним поштовхом для розвитку і популяризації різних видів азартних ігор. Золотошукачі стали тими людьми, які створили певну ігрову культуру, яка з тими чи іншими трансформаціями дійшла і до наших часів.
